?

Log in

No account? Create an account
...Лиш кольорова тінь [entries|archive|friends|userinfo]
ГаляП

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Руській мір і балотная площадь – [Nov. 30th, 2013|01:34 pm]
ГаляП
чистеньким противсіхам та гордим націонал-цнотливцям. Щось мені підказує, що противники одразу і евроінтеграції, і рускаго міра – не ісконніки, в які рядяться, а приховані гоміки апологети радянського союзу. Бувають такі збочення, називаються комплексами. Такий собі відголосок Едипового. ...Це коли хлопчиків дебелі і сексуальні няні в садочках чи в артеках пригортали-перевертали-мацали. Там, де голі люди, взагалі багато різних комплексів на майбутнє зав’язується. Нічого страшного, все наше життя – це розв’язування комплексів, не треба цього встидатися. Але все так невстримно і з такими глибокими дитячими образами показувати, як фальшивий месія, - жалюгідно і вже стає явною параноєю.

До кого сьогоднішні апеляції? До влади? Але це вона дала наказ бити Евромайдан. Не треба з цього приводу плекати жодних ілюзій: цей наказ дав Янукович. А Верховнокомандуючий – сидить у Москві, йому сьогодні залежить на тому, щоб якомога далі відтягнути і Януковича, і Україну від Європи, щоб стали неможливими зустрічі з Меркель, щоб він взагалі став нев’їзним у Європу, а в’їзним - тільки в Росію: так російському правителю буде безпечніше... Одного разу втратив пильність – і ледь не упустив головну, материнську частину імперії. Де пуп закопаний. Тепер триматиме на короткому повідку.

Наша опозиція – причепилися до мене їхні пінджачки, їй-богу! – гарний би вигляд мала у палаті лордів, а не серед смердів. Манери там, високі чОла... Того, хто міг би повести смердів, - обпльовують самі смерди під впливом агітації та пропаганди державних ЗМІ. Скажімо, свободівців як фашистів... Але! Ліберал (кей, хай буде ліберал...) не може зробити грубу роботу – замісити на крові та на інших інгредієнтах жаб’ячих лапках глину і побудувати хату, кладучи з віконниць, як із бійниць, трупи ласого загарбника... Це може зробити тільки націонал-фашист: людина, всіма фібрами віддана побудові хати, зациклена на побудові хати, бо інакше буде як із нашими масовими довгобудами, що вже кришаться й валяться, а ще не прийняли жодного мешканця чи якогось там театрального інституту... Пропаща сила.

Спрямування хатотворчої сили у довгобуди – комусь же це потрібно: щоб і сила не набрала критичної маси, коли все рознесе, щоб і хату не збудували сі наївні... Ліберал же може обмахувати райдужними пір’яними віничками кутки від павутиння, манірно вихляючи стегнами. Рук у розчині він бруднити не стане. І однопартійцю не дасть. Якщо ви ліберал, то власної хати не побудуєте. Ну-ну-ну, зате руки будуть чисті. Для прислуги тепер є рукавички, мазі-креми-мило.

Виникає світоглядне протиріччя. Через свої закони, ухвалені на взір законодавства країн, чиї кам’яниці вже не пам’ятають, скільки жертовної крові та пташиних яєць лягло в їхні підмурівок й стіни, і через ліберальне законодавство Європи, до якого мусимо адаптуватися, - ми не зможемо побудувати власну хату. ...Якщо Європа, чия хата вже стоїть і навіть обросла прибудовами, нам не допоможе вартою з вояків НАТО, а може, навіть на час приютить у себе.

Але тут-таки вигулькує внутрішня проблема. «Ми», «нас» - хто це каже? Мала частина людей, яка знає ранжир цінностей, знає ціну компромісів, навіть віддалену, знає радість і результат прямостояння, хоч і віддалений. Таких людей мало. Це люди биті життям і досвідчені. Більшість же народу – люди з тяжким спадковим букетом хвороб, підчеплених у СРСР. Замкнене коло, яке, знову ж, без крові не розірвати.

Мене трохи дивує переляк і подив, викликаний розгоном Євромайдану. Хочете тільки з танцями й віночками? У такому разі не закликайте до повалення влади, бо ваші танці й віночки вона зімне своїм спецназом. Це природно: інстинкт самозбереження називається. Оскільки ж тепер країна – рускій мір, то на взір рускіх братьєв: без сентиментів. Гляньте, як наш фантомас розбушувався: він наче мстить Европі, що не дала грошей, він палить мости, він повзе до хана путєна, він вислужується перед тим мстивим карликом... Хочете реальних змін – рускій мір жорстокий: готуйтеся до розбитих голів, заломлених рук, в’язниць. Юля ж сидить, і нічого. А де ви, кстаці, сидите, Вікторе Андрійовичу, сусаніне наш...

Глибокі нестиковки, тріщини. Треба змінити владу – а за законами, прийнятими парламентаріями – десь за сприяння жінчиному бізнесу, десь за грубу пачку зелених від зацікавленого олігарха, - цього не зробити ніяк. Парламентарії приймають закони не думаючи наперед, так, як народ - голосує не думаючи наперед. Різниця тільки в масштабах: народ із вдячністю і поклоном барину в пояс приймає кульок із гречкою та сто гривень, а депутат – мільйони зелених на рахунок в офшорах. І перший, і другий не може встояти перед спокусою. А потім настає час розплати: у перших забирають усе до нитки, перетворюючи на рабів, других – розтлівають можливостями хорошого слуги, перетворюючи на лакеїв у дорогих піджачках...

Воно ж так. Звернеш із дороги трохи, ну шо таке кульок гречки чи якийсь оден закон, що знадобився Ахметці, - а довжина шляху і закони божественної геометрії зроблять свою справу: прийдеш зовсім не туди, куди зібрався. Колись зібралися було будувати цивілізовану незалежну Україну, а побудували корумпований олігархічний колгосп. Просто одні й другі, влада й народ – без компаса, без моральних принципів, без непорушних моральних підвалин, що виконують роль прикорня, який не відпустить, куди йти небезпечно. Бо в радянському союзі – глибоко штучному утворенні – була своя мораль, подвійної природи, побудована на відданості і вислужуванні перед владою - і на доносах на ближнього. Вона формувала риси муштрованого служивого собаки. Ці риси давали псові максимально можливий прожиток, а також бонуси у вигляді поїздок за кордон, де були колготи й джинси.

Ми всі без винятку виросли у фальші й подвійній моралі. У декого трималася-не падала й не розкладалася, наче з нержавійки зроблена, сила програми, совість, здорова генетика. Не розбавлена московською водкою і татарським підступом, вона повертала людину до норми, щойно з’являлися перші проблиски сприятливого клімату. Так сила організму – імунітет - повертає до норми хворе тіло.

Більшість же, маси, можна сказати, підчепили хроніку, лишилися невиліковними. Ці маси зараз не можуть зрозуміли, що малі потурання аморальності, поблажки собі за гроші – не норма. Так сліпий від народження не може зрозуміти, що таке світло. Звідси й протести жителів Донбасу, які бачили тільки пітьму – Москву, проти Європи: вони не знають, що це таке, бо іншого уявити не можуть. Що чиновник може не брати взяток? Що суд буває справедливий? Що люди можуть не заздрити? Можуть узяти хвору дитину з благородних міркувань, а не на органи? Да бросьтє ви. ...Що норму взагалі намацати неймовірно важко, але можливо. Що наближення до норми дає силу, здоров’я й окрилення. Ти виходиш на світло і все бачиш. Поки ти в темряві, ти можеш тільки боятися і підкорятися наказам.

На Заході – навпаки: там відхилень стільки, скільки в нас норми. Там у меншості – непорядні. Там ідуть у відставку за дріб’язок, наші ж за державні гроші будують собі фінансові імперії. Найперший – презик. Ось він вийшов у світ зі своїми поняттями, весь такий впевнений, йому теж не дано усвідомити, що посадовці в Европі – не крута братва, а саміт – не сходняк... Він виніс на продаж телицю, а його не зрозуміли і побрезгували...

Ми – Європа! Географічно – та ради Бога, ніхто не заперечує. Але при тому в нас пропорції не склалися, не ті, не модельні, нам ще треба посидіти на дієті і на тренажерах. Але тренерів нам уже були готові виділити. До останнього моменту. Однак Януковича завбачливо "добрий" сусід штовхнув спалити мости.

Учора під вечір вичитувала матер’ял Серьожі Рахманіна. Оду студентській молоді. Думала: мабуть, я чогось не розумію. Там ще цитується Малкович... Усе в такому стилі – це не наш, мовляв, старичків, Майдан, це їхній Майдан. Неначе Майдан – перше причастя, чи перше побачення, чи перший секс. Сидять батьки на призьбі – 40-річні, власне, і, замість того, щоб жінку пригортати, курять та крізь п’яні сльози підтакують: це не наш Майдан. І ще додають, що, мовляв, досвід – кака, холод, гальмо, ентузіазм – усе. Ну й де ентузіазм без досвіду? Досвід на державній дачі – мужеський, і в тюрмі – жіночий. А ентузіазм? ...Від першого Майдану залишилися прекрасні знимки, від другого – ще кращі: з’явилася нова косметика, візажисти, апаратура... Я не могла очей відвести від портретів і групових знимок прекрасних молодих людей. Може, навіть Європа на них довгими зимовими ночами мастурбуватиме... А що, житейське діло...

Ми маємо досвід двох десятиліть у державі, що ніяк не виборсається з пастки московської імперії. Цього досвіду досить, щоб знати: без великих жертв, втрат, холоду, затягування пасків Москва нас не відпустить. Пройшовши через це, ми станемо вільними. Все решта – омана, доза, яка дає кайф на час. Гарні майдани – випускання пари. Тиждень до розгону це була картинка для Європи, такий собі рекламний ролик, - для Москви потрібен інший рекламний ролик: плазування, цілування рук, рускій мір і рускій язик, о як тішаться хохли й мєстні москалі, о як розгуляється табачнєг, ще один вид недолюдини.

Чим серце заспокоїться? Більша частина прекрасного студентства покається і сяде за парти. І правильно. Частина піде в громадські активісти, політики, в стукачі-провокатори на зарплаті ФСБ. Усе продумано. У ФСБ. Там на зарплаті наш головний – товаріщ начальнік СБУ. Хазяїн барин. Росія перемогла – вона й музику замовляє...

Прив’язаності нам даються знизу, а свобода – згори. Я знала, що все скінчиться не так, як у казці. Але я рада, що це хрещення першої ночі вже позаду. Вдруге й надалі буде не страшно...
linkReply

Comments:
From: stefan_blog
2013-11-30 07:59 pm (UTC)
@це не наш, мовляв, старичків, Майдан, це їхній Майдан. @
теж так відчуваю,
це новий досвід нових людей, наївних і не зіпсутих скептицизмом ;)
http://lepestriny.livejournal.com/2252229.html?thread=16984517#t16984517
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: pry4ilok
2013-11-30 08:16 pm (UTC)
Людину соціалізує соціум. А соціум - це батьки і діти, і бабусі з дідусями. Майдан - не нічний клуб, де "старичкам" не місце. Таке гасло - чиясь продумана провокація. Нас ще тільки за цим принципом не ділили. Розділяй і пануй - тільки так можна панувати. І охочі влади це добре знають.
(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: luzera
2013-11-30 08:04 pm (UTC)
Буде, але вже не тАк
(Reply) (Thread)
[User Picture]From: pry4ilok
2013-11-30 08:23 pm (UTC)
Щойно побачила ролик, де ректор Київського університету ім. Грінченка із колегами засуджує розгром Евромайдану і двічі повторив - "Я не боюся". Мене це вразило. Якщо починають "не боятися" люди при посадах - це означає серйозні зміни в суспільстві...

(Reply) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: luzera
2013-11-30 08:59 pm (UTC)
а зміни вже відбуваються :)
І, а це головне, саме у свідомості
(Reply) (Parent) (Thread)