?

Log in

Пахощі несвіжих трусів - ...Лиш кольорова тінь [entries|archive|friends|userinfo]
ГаляП

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

Пахощі несвіжих трусів [Jan. 30th, 2017|12:02 pm]
ГаляП
Мертва риторика, втративши будь-який смисл, продовжує жити. І, як курка з відрубаною головою, навіть бігати, тільки хаотично. Тоді як країни, чиї голови на місцях, пильно щохвилини сканують ситуацію, — ми дивимося на світ через фільтри минувшини і жорстко плекаємо те, що стало гальмом на шляху прогресу. І місце йому — в музеї. Ми влаштовуємо реконструкції історичних битв, але нам не під силу обрати президентом грамотного й відповідального українця (Яроша хочу) і набрати на роботу чесний і компетентний Кабмін. Чому? Тому що печемося про форму, по-дєцьки вважаючи, що вона нам дасть гроші, славу і допомогу західних фондів. О допомога західних фондів! Нехтуючи вміст, вульгарно вважаючи, що його «ніхто не бачить». У якомусь «поетичному кіні» («Вавилон ХХ»?) Брондуков вивищувався над парканом, як пристойний сільський гоголь, тоді як його нижня частина була в несвіжих трусах.

Клітини організму оновлюються повністю раз на сім років, змія линяє приблизно раз на рік, олень і той щороку змінює свій бойовий прикид. Обставини, які до цього примушують, різні: це і закономірна амортизація фондів, і зміна клімату та інших природних параметрів. Відмовишся від періодичної линьки — стара шкура тебе задушить чи зробить маразматичним пердуном. Не зможеш утрясти свої габарити — вимреш, як мамонти свого часу. (Однією з умов виживання дон Хуан вважає знищення в собі «важності»: амбіцій, егоїзму, класового чи кастового зокрема…) Тільки наші гуманітарні інститути відлякують агресивною архаїкою. Жаль — персонал у них патріотичний, але захланна влада-одноденка не виділила їм грошей на пристойну линьку. А лише — на поверхове перефарбування. І то — місцями. Ось вони й мучаться.

Сьогодні демагогія і риторика оплачуються найдорожчим, що є в нації, — і це не вчорашній пантеон, не нинішній під шумок наспіх стесаний іконостас, не патріотичні цитати й речовки, — це молода кров.

Чи можна вживати словосполучення «припинення вогню», якщо йдеться про 2265 порушень цього припинення на добу? Хто й на якому автоматі плодить такі перекручення? Чи не на автоматі, а на зарплаті? Пересічні пресмикаються від слів, а не від маніпуляцій, які над ними проводять власть імущі. Нагадують хаотичну безголову птицю . І ловлять у тому кайф. Усі ми трохи збоченці. Реальний стан речей нам не подобається, і ми намагаємося втекти в магію, а втікаємо в дилетантство.

У герметичному суспільстві з часом настає кисневе голодування, як у церкві, де не провітрюють і не переривають служби, щоб переглянути її й оновити відповідно до зовнішніх реалій. У кожному патріархаті – своя віра, молитви й риторика. Думати суворо заборонено, замість думки — звід штампів. Кілька років тому я розповіла на сповіді, які книжки читаю. І молодий отець мене суворо …відчитав. Відтоді я перестала сповідатися. Бо в самоосвіті й розвитку немає зворотного шляху. Навіть якщо надворі мороз, а в церкві — тепло. Краще дригоніти, ніж нюхати пахощі несвіжих трусів.
linkReply